Українська мова часом випробовує наше терпіння. Особливо тоді, коли начебто звичайний вираз змушує сумніватися: як же правильно — “попри все” чи “по при все”? На слух — нібито різниці немає. Але на письмі вже не так просто. Розберімося без академічних формул і сухих правил.
Як правильно пишеться “попри все”?
Отже, якщо коротко: пишемо “попри все” окремо. Завжди. І ніяких пробілів між “по” і “при” не потрібно. Це не дивно, бо “попри” — це прийменник, такий самий, як “перед”, “після”, “через” чи “заради”. Він не розділяється, не змінюється і завжди стоїть поруч зі словом, до якого належить. Наприклад: попри дощ, попри втому, попри все.
Прийменник “попри” має цікаву історію. Колись він утворився з поєднання двох частин — “по” і “при”, але в сучасній мові це вже цілісне слово. Його не можна розривати, бо тоді сенс втрачається або спотворюється. Візьмімо, наприклад, речення: Вона усміхалася попри біль. Якщо раптом написати “по при біль”, це вже виглядає як помилка — ніби хтось випадково натиснув пробіл у неправильному місці.
"Попри" – складний прийменник, що утворений із двох простих прийменників, тому за правилом його варто писати разом. А вже словосполучення прийменника та займенника треба писати окремо. Наприклад: попри все, попри те, попри всі, попри ці.
А що означає саме слово “попри”? У більшості випадків воно виражає протиставлення, щось на кшталт “незважаючи на”, “всупереч”. Тобто коли ми кажемо “попри все”, маємо на увазі: не зважаючи ні на що, всупереч обставинам, всупереч труднощам. Це фраза, яка пахне впертістю і вірою. Її часто використовують у художніх текстах, у піснях, у розмовах, коли треба показати силу духу: Ми вистояли попри все. Вона любила його попри все. Попри все — життя триває.
До речі, у розмовній мові іноді можна почути “по при” — особливо від старших людей. Але це не літературна норма, а радше слід давнього мовлення або діалекту. У шкільних диктантах, офіційних текстах чи будь-якому письмі сучасною українською варіант “по при” вважається помилковим.
Як пишеться попри все: разом чи окремо в реченнях?
Правопис фрази “попри все” варто запам’ятати, щоб не припускатися помилок на письмі. Наведемо кілька прикладів речень з цією конструкцією.
- Попри все недобре сказане мені вчора, я, все ж таки, опанував себе та попрямував на роботу.
- Що ж то виходить, попри все зроблене мною, моя робота тепер не відповідає сучасним вимогам?
- Попри все на світі Мар’яна любила свого молодшого братика.
- Попри все що відбулося в моєму житті, вважаю себе щасливою людиною.
- Я буду намагатися доробити цю справу до кінця попри все.
- Попри все ми успішно дісталися додому.
- Марія попри все любила того чорнявого хлопця.
- Мені було важко, але попри все я вистояла.
Іноді виникає плутанина: якщо “попри” — прийменник, то чому його не можна вживати з усіма словами підряд? Бо він працює не в кожному контексті. Наприклад, правильно сказати попри втому, попри хворобу, попри негоду, попри все, але не попри будинок чи попри парк. Там, де йдеться про розташування (“йти попри парк”), значення вже інше — просторове. Тоді “попри” перекладається як “уздовж”, “біля”. От бачите, те саме слово, а сенси різні. Мова — вона як людина: має настрій, характер, навіть примхи.
Ще одна цікавинка: “попри все” часто використовують як усталений вислів. Це майже фразеологізм — сполучення, яке передає певний емоційний відтінок. Його не варто міняти місцями чи скорочувати. Написати “попри те все” або “попри усе” — можна, але звучить уже трохи важче, не так мелодійно. А “попри все” — коротко, лаконічно і щиро.
Якщо ви сумніваєтеся у написанні, можна перевірити у словнику. Будь-який сучасний орфографічний словник подає “попри” як окреме, самостійне слово, що пишеться разом. Ніде не знайдете варіанта “по при”. Та й програми перевірки правопису одразу підкреслять “по при” червоним. Тож простіше запам’ятати один раз — і не морочити собі голову. А у випадку словосполучення “попри все” пишеться окремо. І ще одне: комою це словосполучення не виділяється.
Утім, за всім цим стоїть щось більше, ніж просто граматика. “Попри все” — це про внутрішню силу. Про те, як людина тримається, коли все сиплеться. Це коротке поєднання трьох слів стало майже символом українського характеру: ми живемо, любимо, боремося, мріємо — попри все.
Тож, якщо підсумувати: як правильно писати “попри все”? “Попри” правильно писати разом, а зі словом “все” – окремо. Бо “попри” — це цілісний прийменник, який не розривається пробілом. А ще — це маленьке, але сильне слово, яке завжди несе в собі трохи надії.
І навіть якщо сьогодні здається, що все складно, просто згадайте цю фразу. І скажіть собі: “Я впораюся. Попри все.”
