«Коріолан» у Театрі Франка — напружена постановка, у якій особиста гординя стикається з волею народу, а військові перемоги не гарантують політичного успіху. Це вистава для тих, кому цікаві сильні акторські роботи й історія, що не зводиться до батальних сцен.
Про виставу «Коріолан» у Театрі імені Івана Франка
Постановку Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка здійснив режисер Дмитро Богомазов. Текст для вистави переклав Дмитро Павличко. Його сценічна версія зберігає гостроту конфлікту, але розгортає його в динамічному сучасному ритмі.
Прем’єра відбулася 25 грудня 2018 року. Вистава триває 2 години 15 хвилин і складається з двох дій з антрактом. Вікове обмеження — 16+.
Це жорстка політична трагедія про владу, натовп і гординю. Герой здатний перемагати на полі бою, але його непоступливість стає небезпечною, коли він виходить до людей і просить їхньої підтримки.
Сюжет трагедії: злет і падіння полководця
На початку історії римський полководець Кай Марцій воює з вольсками й захоплює їхнє місто Коріоли. За цей подвиг він отримує почесне прізвисько Коріолан. Військова слава відкриває йому шлях до найвищої посади в Римі.
Сенат висуває Коріолана на посаду консула, але для цього він має попросити підтримки плебеїв на площі. Герой не хоче приховувати свого презирства до натовпу й відмовляється лестити людям. Політична перемога, яка здавалася близькою, перетворюється на конфлікт із містом.
Народні трибуни підбурюють римлян, і Коріолана виганяють із Рима. Полководець переходить на бік колишнього ворога Тулла Авфідія, щоб помститися рідному місту. Вистава показує цей вибір як наслідок зіткнення особистої образи й боротьби за владу.
Конфлікт героя з натовпом подано без прикрас: постановка порушує питання про маніпуляцію масами й ціну непохитних амбіцій. У центрі уваги — не тільки рішення політиків, а й те, як страх і образа змінюють поведінку людей.
Дійові особи та виконавці ролей
У виставі є кілька виконавських складів на провідних ролях. Якщо ви хочете побачити конкретного актора, перевірте розподіл ролей для обраного показу в афіші театру.
| Персонаж | Хто цей герой | Актори (виконавці) |
|---|---|---|
| Кай Марцій (Коріолан) | Римський полководець | Дмитро Рибалевський / Олександр Форманчук |
| Мененій Агріппа | Дотепний політик, друг Коріолана | Богдан Бенюк |
| Волумнія | Владна мати Коріолана | Наталія Сумська |
| Сіціній Велут | Народний трибун | Сергій Калантай / Остап Ступка |
| Юній Брут | Народний трибун | Назар Задніпровський / Іван Шаран |
| Коміній | Римський воєначальник | Василь Баша / Олег Стальчук |
| Віргілія | Дружина Коріолана | Марина Кошкіна / Анастасія Рула |
| Тулл Авфідій | Полководець вольсків, заклятий ворог Кая Марція | Олексій Богданович |
У разі зміни складу сценічні акценти можуть відчуватися по-іншому, особливо в протистояннях Коріолана з близькими й політичними супротивниками. Перед купівлею квитків варто звірити склад у день обраного показу.
Постановочна група та особливості сценографії
Петро Богомазов створив лаконічний монохромний простір із виразним мілітарним настроєм. Його ключові образи — прозора стіна-акваріум і скульптура бога війни Марса. Динамічні світлові проєкції змінюють сценічну атмосферу й підтримують напругу дії.
Бої та рухи натовпу побудовані як частина драматичного конфлікту, а не просто як видовищне тло. Хореограф Олексій Бусько працював із пластикою виконавців, тоді як ритмічний музичний супровід Олександра Кохановського посилює відчуття небезпеки:
- режисер-постановник: Дмитро Богомазов;
- режисер: Андрій Самінін;
- художник-сценограф і художник по костюмах: Петро Богомазов;
- хореограф: Олексій Бусько;
- композитор: Олександр Кохановський;
- художники по світлу: Ярослав Марчук, Ганна Ваховська.
Умовність простору дає змогу зосередитися на людях і боротьбі за вплив, а не на реалістичному відтворенні міста чи поля бою. Це підтримує цілісний, стриманий вигляд постановки.
Театральні нагороди та визнання постановки
У 2019 році вистава здобула відзнаки в Україні та за кордоном. Нагороди відзначили як режисерське й акторське виконання, так і сценічне оформлення та пластику.
- Театральна премія «Київська пектораль» (2019) — «За кращу режисерську роботу» (Дмитро Богомазов) і «За кращу драматичну виставу».
- Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «ГРА» (2019) — «Краща чоловіча роль» (Дмитро Рибалевський), «Краща сценографія» (Петро Богомазов) і «Краще пластичне вирішення» (Олексій Бусько).
- VIII Міжнародна Премія Театральної Академії в Китаї (2019) — «Краща вистава», «Краща головна роль» (Дмитро Рибалевський), «Краща роль другого плану» (Олексій Богданович) і «Кращий дебют» (Олександр Рудинський).
У відгуках глядачі відзначають шалений темп, акторську віддачу та масштаб батальних і психологічних сцен. Постановка тримає увагу контрастом між фізичною енергією натовпу й особистим протистоянням героїв.
