Бароко — це художній стиль у літературі, мистецтві та культурі, що виник у Європі в XVI–XVII століттях і характеризується пишністю, контрастами, ускладненою формою та глибиною змісту. У літературі бароко поєднувало релігійні мотиви, філософські роздуми та емоційність. Дізнайтесь детальніше про представників цього стилю.
Ознаки бароко в літературі
Основні риси барокової літератури:
Контрастність і динаміка — письменники бароко любили протиставлення: життя — смерть, краса — потворність, світло — темрява.
Ускладнені образи та метафори — мова стає багатою на алегорії, символи, ускладнені конструкції.
Песимістичні та релігійні мотиви — часто в творах порушувалися теми тлінності життя, спасіння душі, пошуку Бога.
Емоційність і патетика — автори прагнули викликати сильні почуття у читача, тому текст був насичений емоційними вигуками, вигадливими порівняннями.
Філософське осмислення життя — барокова література часто розмірковує про сенс життя, місце людини у світі, долю.
Хто представник літератури бароко з України
В Україні бароко було дуже поширене, особливо в XVII–XVIII століттях. До українського літературного бароко належать твори:
Івана Величковського (наприклад, «Млеко» — збірка епіграм і віршів);
Григорія Сковороди (його філософські твори та байки);
Києво-Могилянської академії (проповіді, панегірики, драматичні твори).
Приклади барокових творів:
“Вірші на честь Богдана Хмельницького”
“Літопис Самовидця”
Релігійні поеми (наприклад, “Милість Божа”).
Українські письменники бароко
Іван Величковський (1630–1701) — один із найяскравіших поетів українського бароко. Відомий своїми епіграмами, загадками, акровіршами та віршами, де поєднував гру слів із морально-філософськими темами. Його збірка «Млеко» — яскравий приклад барокового стилю.
Лазар Баранович (1620–1693) — автор численних проповідей, релігійних віршів та панегіричних творів. У його творах часто простежуються контрасти, пишність стилю та глибока релігійна тематика.
Симеон Полоцький (1629–1680) — український та білоруський письменник, богослов і поет. Хоча він більше відомий своєю діяльністю в Московії, народився в Полоцьку і навчався в Києво-Могилянській академії. Його проповіді та вірші — приклади риторики та пишного стилю бароко.
Феофан Прокопович (1681–1736) — був відомим богословом, драматургом та письменником. Автор численних творів релігійного та політичного змісту, написаних із притаманною бароко пишністю.
Інші представники бароко в Україні
Климентій Зіновіїв — автор духовної поезії, що поєднує релігійні мотиви та глибоку емоційність.
Митрополит Стефан Яворський — писав релігійні проповіді та панегірики.
Автори шкільних драм Києво-Могилянської академії — численні анонімні автори, що писали драматичні твори для навчальних вистав.
Представники бароко в зарубіжній літературі
Видатні представники європейського бароко:
Педро Кальдерон де ла Барка (1600–1681) — найвідоміший драматург іспанського бароко. Його драми, як-от «Життя є сон» (La vida es sueño), поєднують філософські роздуми, пишну образність і складну символіку.
Луїс де Гонгора (1561–1627) — поет, відомий складною, химерною мовою, використанням метафор і алегорій (так званий “гонгоризм”).
Франсіско де Кеведо (1580–1645) — поет-сатирик, відомий своїми гострими епіграмами та соціальною критикою.
Джамбаттіста Маріно (1569–1625) — засновник течії маринізму (італійський бароковий стиль). Його поезія — пишна, багата на метафори, парадокси та гіперболи.
Оноре д’Юрфе (1567–1625) — автор пасторального роману «Астрея» (L’Astrée), в якому поєднується емоційність і пишна форма бароко.
Мадам де Лафайєтт (1634–1693) — її роман «Принцеса Клевська» вже перехідний до класицизму, але має ознаки барокової складності й психологічної глибини.
Ганс Якоб Крістоффель фон Гріммельсгаузен (1621–1676) — автор роману «Пригоди Симпліциссимуса» — сатиричного й одночасно глибокого твору з бароковими контрастами, метафорами та алегоріями.
Джон Донн (1572–1631) — представник «метафізичної поезії», де складні метафори, філософські роздуми і контрасти дуже характерні для бароко.
Джордж Герберт (1593–1633) — також належить до «метафізичної школи» і часто пише на релігійні теми в бароковому дусі.
Ян Анджей Морошевський (1598–1673) — автор віршів, панегіриків і релігійних поем.
Ян Чахровський (1605–1675) — писав релігійну та світську поезію з бароковими перебільшеннями та складними образами.
