Збереження орфографії у тексті важливе задля правильного розуміння тексту, коректних висловлювань, правильного написання офіційних документів чи літературних текстів. Дізнайтеся чому форма слова «сиджу» — єдина правильна форма слова.
Правопис слова «сиджу»
Слово «сиджу» — це правильна форма 1-ї особи однини теперішнього часу дієслова «сидіти». Правильний правопис: я сиджу, але я сідаю (від «сідати» – інша дія: початок сидіння).
Граматичні особливості:
Інфінітив: сидіти
Час: теперішній
Особа: 1-ша
Число: однина
Форма: дієслово
Приклад у реченні: Я сиджу біля вікна і читаю книгу. Не можу довго сидіти, бо спина втомлюється.
Як правильно: «сижу» чи «сиджу»?
Між варіантами «сиджу» чи «сижу», слово «сиджу» — це правильна форма дієслова «сидіти» у 1-й особі однини теперішнього часу в українській мові.
Приклади:
Я сиджу за партою.
Що ти сидиш, підійди ближче.
Чому «сижу» — неправильно? Форма «сижу» не є українською, а є росіянізмом (від рос. сижу) й не відповідає нормам української граматики. Лайфхак для запам’ятовування: Як «ходжу», «лежу», так і сиджу – усе на «-жу».
«Сидю» чи «сиджу»?
Правильне слово «сиджу» — це форма дієслова «сидіти» у 1-й особі однини теперішнього часу. Форма «сидю» не відповідає нормам української мови й є граматично неправильною. Такої дієслівної форми не існує.
Транскрипція слова «сиджу»
Транскрипція слова «сиджу» в українській мові (звукова, фонетична) — [сиджу́]
Детальніше:
[с] — глухий приголосний
[и] — голосний
[д͡ʒ] — дзвінкий африкат (як у слові «джміль»)
[у́] — голосний, наголошений
Звук [дж] тут передається однією літерою ж, але вимовляється як [д͡ʒ] — типово для м’якого «ж» після приголосного.
Отже, правильна транскрипція [с и д͡ж у́].
Дієвідміна слова «сиджу»
Дієслово «сиджу» (від «сидіти») належить до II дієвідміни в українській мові.
Що таке II дієвідміна?
В українській мові дієслова поділяються на дві дієвідміни:
I дієвідміна — мають у 3-й особі однини закінчення -е / -є
II дієвідміна — мають у 3-й особі однини закінчення -ить
Приклади відмінювання дієслова «сидіти» (II дієвідміна):
| Особа | Однина | Множина |
| 1-ша особа | я сиджу | ми сидимо |
| 2-га особа | ти сидиш | ви сидите |
| 3-тя особа | він/вона сидить | вони сидять |
Отже, «сиджу» — 1-ша особа однини теперішнього часу, друга дієвідміна.
Приклад слова «сиджу» в реченнях
Декілька прикладів речень зі словом «сиджу»:
Я сиджу на лавці в парку і спостерігаю за птахами.
Зараз сиджу за столом і працюю над важливим проектом.
Вечорами люблю сидіти вдома, а не гуляти, тому часто сиджу з книгою.
Не можу довго сиджу на одному місці — починає нудити.
Коли сиджу в машині, слухаю улюблену музику.
Цитати та речення зі словом «сиджу» в українській літературі
Приклади речень і цитат зі словом «сиджу» з української літератури або стилізованих під класичний стиль:
«Я сиджу на самоті і слухаю, як вітер шелестить у вікнах.» — типове описове речення, що передає настрій тиші та задумливості.
«Сиджу я тут, думаю про далекі країни і мрії юності.» — образ роздумів і ностальгії.
В творі Тараса Шевченка:
«Сиджу в хаті, слухаю, як плаче за вікном дощ…» (Цитата стилізована, адже такий стиль характерний для його описів.)
«Сиджу біля вогню, і серце наповнюється теплом та спокоєм.»
