Якщо філолог здригається, коли чує «що до вас питання», це не паніка, а скоріш реакція на лінгвістичну небезпеку. В українській мові є «щодо» — і є креативні способи його зіпсувати. Хтось пише окремо, хтось ставить кому, а дехто взагалі замінює «стосовно» й думає, що зробив відкриття. Але зараз усе виправимо: коротко, зрозуміло й без ком.
Як правильно вживати «щодо» — один прийменник, багато помилок
Згідно з «Українським правописом» (редакція 2019 року), а також «Словником української мови» в 20 томах, «щодо» — це простий прийменник, який завжди вживається разом і керує родовим відмінком.
Слово «щодо» належить до прийменників і завжди пишеться разом, одним словом. Воно вказує на зв’язок із темою, об’єктом або предметом розмови й керує родовим відмінком. Його часто можна почути у формальному спілкуванні, діловодстві, офіційних виступах і навіть у новинах. Проте правильно побудоване речення з «щодо» цілком природно звучить і в повсякденній мові.
Приклади вживання:
- Щодо розкладу занять є зміни на вівторок.
- Ми погодили всі деталі щодо нового проєкту.
- Виникли уточнення щодо розподілу бюджету.
- Студент поставив запитання щодо оцінювання контрольної.
- Висловлювались зауваження щодо якості виконання робіт.
Не варто ставити «щодо» поруч із дієсловом без іменника. Наприклад, вислови типу «щодо зробити» або «щодо пояснити» є некоректними. Прийменник вимагає іменникової форми: «щодо виконання», «щодо пояснення» — це правильний синтаксис.
«Щодо» чи «що до» — де межа між нормою і грубою помилкою
Філологічна межа тут чітка, як лінія в зошиті: «щодо» — завжди разом, без ком і пауз. Це повноцінний прийменник, а не двоє знайомих слів, які вирішили стати сусідами. Його вживають, коли хочуть виразити ставлення до чогось: щодо питання, щодо рішення, щодо вас. І саме такий вигляд — правильний.
Окремо — «що до» — можливе тільки тоді, коли між словами є чіткий логічний розрив. Наприклад: «Що до мене дійшло згодом, змінило моє ставлення». Тут слово «що» — займенник у значенні «те, що», а «до» вже окремий прийменник. Але якщо хтось пише «що до питання» або «що до вас», філолог у цей момент десь просить відпустку. Мова не терпить таких витівок — вона або логічна, або образилась.
Як щодо розділових знаків — кома перед «щодо»
Кома перед «щодо» — це як парасолька в душі: виглядає дивно й зайво. Часто її ставлять про всяк випадок, ніби на всяк пожежний випадок, але українська пунктуація таких рефлексів не визнає. У прямому, простому реченні кома перед «щодо» не ставиться — бо цей прийменник поводиться чемно й не вимагає додаткових драматичних пауз. Але є ситуації, коли крапка з комою потискає їй руку, а кома — з’являється цілком законно.
Кома не ставиться, коли «щодо» відкриває просте речення або безпосередньо керує іменником. Наприклад: “Щодо виступу є питання” — все лаконічно, без зайвих розділових елементів. Так само у фразах на кшталт “Щодо бюджету ми вже домовились” або “Щодо ситуації з документами ведеться перевірка” — кома там буде зайвою, як бантик на батарейці.
Кома ставиться, коли «щодо» з’являється у складному реченні, приєднує нову частину чи стоїть у прямій мові. Скажімо: “Ми зустрілися, щодо теми поспілкувались коротко” — кома тут розділяє частини складної конструкції. Або ж: «Щодо вечора, — сказав він, — я ще подумаю» — коми відображають пряму мову та інтонацію пауз. Це не прикраса, а механіка.
Інколи кома перед «щодо» — стилістичний вибір, особливо у художньому або публіцистичному тексті. Наприклад: Щодо тебе, Юлю, я вже все вирішив — така кома не суперечить нормі, бо передає паузу й особливий емоційний акцент. Тут автор грається ритмом фрази — і пунктуація цьому лише допомагає. Але це вже територія стилістики, не орфографії.
Найголовніше — відчувати функцію «щодо» в реченні: воно або частина основної думки, або супутник уточнення. Якщо сумніваєшся, спробуй прочитати вголос: якщо хочеться зробити паузу — можливо, там потрібна кома. Але якщо паузи не чуєш — краще залишити все як є й не чіпати цю пунктуаційну клавішу без зайвої потреби.
Таблиця вживання: коли «щодо», а коли «стосовно» чи «про»
Якщо вам здається, що «щодо», «стосовно» і «про» — це як три синоніми, що живуть під одним дахом, не поспішайте їх плутати. Вони й справді родичі, але кожен має свій характер і прописку в мовленні. Один — серйозний, інший — універсальний, а третій — той, що без краватки.
Тож, щоб не виглядати як діловий лист із «про це», або як чат з директором зі словом «стосовно», ось чітка розкладка:
| Слово | Тип конструкції | Коли краще вживати | Приклад речення |
|---|---|---|---|
| щодо | офіційна конструкція | у діловому чи публічному стилі | Щодо цієї справи уже є рішення. |
| стосовно | нейтральна конструкція | у щоденному чи побутовому мовленні | Стосовно дзвінка, я вже передзвонив. |
| про | розмовна легка конструкція | у неформальному спілкуванні | Про цю тему ми ще поговоримо. |
Якщо коротко, то кожне з цих слів має свій мовний дрес-код. «Щодо» вдягає костюм, «стосовно» ходить у сорочці без краватки, а «про» прийшло в капцях і з бутербродом. Користуйтеся ними за ситуацією — тоді й звучатиме природно, і філолог від вас не втече.
Живі приклади речень із «щодо» у різних контекстах
Часами здається, що всі теоретичні пояснення світу не зрівняються з одним хорошим прикладом. Бо саме з контексту видно, як слово працює, дихає й поводиться на волі, а не в клітці правил. Нижче — ситуації, де «щодо» поводиться як зразковий громадянин мови, а не випадковий гість у реченні.
- Офіційно: Щодо вашого звернення повідомляємо про початок розгляду.
- Ділово: Надішліть документи щодо попереднього узгодження умов.
- У запитаннях: Що ви думаєте щодо змін у графіку?
- У порадах: Щодо цього пункту краще звернутись до юриста.
- У відповіді на скаргу: Щодо вказаної ситуації проводиться внутрішня перевірка.
Такого плану приклади показують, що «щодо» не боїться серйозних справ, упевнено тримається в офіційних форматах і зручно вмощується в запитаннях. Воно знає, коли бути першим у реченні, а коли лишитися на другому плані — аби лише логіка не кульгала. Тож якщо сумніваєтесь, як вжити — просто пригадайте одну з цих конструкцій і дійте за зразком.
Коли вам щодо цієї теми ще хочеться щось дізнатись, це означає, що стаття спрацювала. Українська мова не терпить приблизності, особливо у прийменниках. Вона чітка, як нова ручка перед диктантом. І після того як ви вже знаєте різницю між «щодо» та «що до», можна зітхнути з полегшенням і піти випити чаю за граматику.
