Новий Заповіт не впав із неба у готовому вигляді й не був створений за один вечір. Його народження — це довгий шлях, у якому переплелися проповідь апостолів, спогади очевидців, розвиток ранніх християнських громад і потреба зберегти вчення Ісуса письмово.
Щоби зрозуміти, коли виник цей збірник книг, треба подивитися на перші десятиліття після розп’яття й воскресіння Христа. Саме тоді формувалася усна традиція, яка згодом стала основою для написання Євангелій та послань.
Коли виник Новий Заповіт?
Умовно процес поділяють на кілька етапів:
- 30–50-ті роки I століття — ранні християнські громади передають вчення усно. Апостоли проповідують, учні запам’ятовують історії про Ісуса.
- 50–60-ті роки — Павло пише свої послання. Це найдавніші тексти Нового Заповіту.
- 60–90-ті роки — створюються Євангелія від Марка, Матвія, Луки та пізніше Івана, а також Дії апостолів.
- Кінець I — початок II століття — Церква поступово визнає певні книги авторитетними.
- IV століття — на соборах остаточно затверджується канон Нового Заповіту у тому вигляді, який ми маємо сьогодні.
Отже, Новий Заповіт — це не один момент, а ціле століття роботи, перевірки та збереження текстів, тому він створювався протягом тривалого часу.
Хто написав Новий Завіт?
Новий Заповіт складається з 27 книг, і більшість має конкретних авторів. Деякі підписані прямо, інші — традиційно приписані певним учням чи апостолам:
- Апостол Павло — послання до Римлян, Коринфян, Галатів, Филип’ян, Солунян, Филимона та інші.
- Марко — вважається найближчим помічником Петра;
- Матвій — один із дванадцяти апостолів;
- Лука — лікар і супутник Павла, автор Євангелія та Дій апостолів;
- Іван — апостол, автор Євангелія, трьох послань і традиційно — Одкровення.
- інші автори — Яків, Петро, Юда (короткі послання).
Усі вони писали з різних міст, у різний час, для різних громад, але їх поєднувала віра в Ісуса та потреба передати його слова далі.
Хто з пророків уперше говорить про Новий Завіт?
Цікаво, що думка про "Новий Завіт" не виникає у християнстві вперше. Вона вже є в Старому Завіті. Першим і найпрямішим пророком, який сказав про це, був Єремія. У його книзі є відоме пророцтво: "Я укладу з домом Ізраїля новий завіт…" (Єремія 31:31–34). Саме цей уривок ранні християни сприймали як передвістя приходу Месії та нового етапу в історії спасіння.
Якою мовою було написано Новий Заповіт?
Більшість людей думає, що тексти могли бути написані єврейською чи арамейською — мовою, якою говорив Ісус. Але насправді все інакше.
Основна мова Нового Заповіту – койне-грецька. Міжнародна мова Східної Римської імперії у той час. У ній спілкувалися купці, чиновники, моряки, і вона була ідеальною для поширення християнства. Саме тому Павло міг писати листи в різні міста, і всі адресати його розуміли.
Де зустрічаються інші мови? Окремі вислови Ісуса записані арамейською (“Таліта кум”, “Елой, Елой…”). Деякі єврейські слова збереглися у транскрипції (Амінь, Аллєлуйя). Та все одно основний масив текстів — грецький.
Звідки взявся Новий Завіт? Новий Заповіт не був створений миттєво. Він виріс із живої пам’яті свідків, з листів апостолів і з потреби зберегти слова Ісуса для наступних поколінь. Його писали різні люди, але їх об’єднувала одна мета — передати віру. Пророцтво про новий завіт з’являється вже в словах Єремії, а мова текстів — грецька, яку могли прочитати тисячі людей у різних країнах. Саме тому Новий Заповіт став книгою, що пройшла крізь століття й змінила світ.
