Часто люди плутаються, і не знають, як українською сказати «хожу», чи як правильно написати «схожу чи сходжу». Дізнайтеся ці прості правила, щоб грамотно писати та активно використовувати ці слова в спілкуванні.
Хожу чи ходжу — як правильно
Правильний варіант — ходжу.
Дієслово «ходити» в 1-й особі однини має форму «ходжу»:
Я ходжу до школи щодня.
Я ходжу на тренування ввечері.
Форма «хожу» є розмовною помилкою і вважається граматично неправильною в українській мові.
Транскрипція та правопис слова ходжу
Як написати слово ходжу правильно? Єдиний правильний варіант в українській мові «ходжу» — 1-ша особа однини теперішнього часу від дієслова ходити.
Де наголос у слові ходжу — падає на перший склад — хо́джу.
Звуковий аналіз слова «ходжу» [хо́джу] — 2 склади, 5 букв, 5 звуків.
1 склад-відкритий
2 склад-відкритий
х — приголосний,глухий
о — голосний,ненаголошений
д — приголосний,твердий
ж — приголосний,дзвінкий
у — голосний,наголошений
Приклади речень зі словом «ходжу»
Я ходжу до школи щодня, крім неділі.
Щоранку я ходжу на пробіжку до парку.
Я часто ходжу в бібліотеку, бо люблю читати.
Улітку я ходжу босоніж по траві.
Я ходжу на курси англійської мови тричі на тиждень.
Коли маю вільний час, я ходжу до музеїв.
Уже рік я ходжу в спортзал — і почуваюся краще.
Я ходжу в магазин за продуктами самостійно.
Я не люблю метро, тому ходжу пішки.
Навіть у дощ я ходжу на роботу без парасолі.
Приклади речень зі словом «ходжу» з української літератури
Ми підготували відомі цитати з українських творів.
Михайло Коцюбинський, «Intermezzo»
«А я там ходжу і шукаю спокою. Йду. Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок.» — герой описує свій внутрішній стан і пошук душевного спокою серед природи.
Марко Вовчок, «Інститутка»
«Я вільна! І ходжу, і говорю, і дивлюсь — байдуже мені, що й є ті пани у світі!» — слова героїні, яка відчула свободу після довгого поневолення.
Євген Плужник, вірш «Читаю Сінклера й ходжу на біржу праці»
«Читаю Сінклера й ходжу на біржу праці.» — поет поєднує інтелектуальне життя з буденністю пошуку роботи.
Приклади речень зі словом «сходжу» з української літератури
Григорій Тютюнник, «Климко»
«Лежи, лежи, — придержала його тітка Марина. — Куди ж ти підеш отакий-о немічний. Підчинишся трохи, тоді й підеш. Лежи, а я тобі молочка сходжу напитаю.» — Тітка Марина дбає про Климка, обіцяючи принести йому молока.
Іван Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім’я»
«Та я сходжу до панотця, попрошу, щоб він поговорив із Карпом.» — Героїня планує звернутися до священика з проханням вплинути на сина.
Ольга Кобилянська, «Царівна»
«Я сходжу до міста, куплю собі нову сукню.» — Героїня висловлює намір оновити гардероб, вирушивши до міста.
Леся Українка, лист до матері
«Як тільки трохи полегшає, я сходжу до бібліотеки.» — Письменниця ділиться планами відвідати бібліотеку після покращення самопочуття.
Не хожу чи не ходжу — правильна форма
Правильна форма — “не ходжу”. Дієслово «ходжу» — це 1-ша особа однини теперішнього часу від дієслова «ходити».
Правильне заперечення утворюється з часткою «не».
Неправильний варіант «не хожу» — калька з російської мови (“не хожу”) і є граматично неправильною в українській мові.
Приклади речень зі словом «не ходжу»
Я не ходжу до школи у вихідні.
Через погану погоду я сьогодні не ходжу на прогулянку.
Я не ходжу в кіно, бо не люблю натовпів.
Вже давно я не ходжу на тренування.
Я не ходжу до тієї крамниці, бо там дорого.
У цю пору року я не ходжу босоніж.
Я не ходжу на вечірки — люблю тишу й спокій.
Чому ти не ходиш, а тільки сидиш вдома?
Я не ходжу до лікарів без потреби.
Я не ходжу на концерти, бо мені гучно.
