Петро Богомазов — український театральний художник і сценограф. Він працює художником-постановником Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, а його оформлення глядачі бачили у «Коріолані», «Трамваї “Бажання”», «Сніговій королеві» та ще в кількох десятках вистав — у Києві, Одесі, Литві й Чехії. 2025 року Богомазов отримав звання заслуженого діяча мистецтв України.

Ранні роки, художня освіта та викладання
Народився Петро 27 листопада 1988 року в Києві. Батько, Дмитро Богомазов, — театральний режисер, тож сцена була для хлопця не чужим світом, а середовищем, у якому він виростав. Спочатку була Республіканська художня школа імені Т. Шевченка.
Далі — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Її Петро закінчив 2012 року за спеціальністю «книжкова графіка та ілюстрація». Спеціалізація звучить далекою від театру, проте в сценографію він прийшов із графіки.
З 2023 року Богомазов навчається в аспірантурі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого — здобуває ступінь доктора мистецтва. Це творчий ступінь для практиків, а не суто наукова робота. У тому ж університеті він викладає на кафедрі мистецтва театру ляльок, тож поєднує власні вистави з педагогікою.
Робота в Театрі імені Івана Франка та сценічний стиль
Офіційно Петро працює в Театрі імені Івана Франка з 2018 року на посаді художника-постановника. Перша вистава з його оформленням з’явилася на цій сцені ще 2016-го — «Співай, Лола, співай!» за твором Генріха Манна. Тоді його запросили як гостя, а через два роки взяли в штат.
Головне, що треба знати про його сценографію у франківців: це не фон, на якому грають актори, а повноцінний смисловий компонент вистави. Художник дотримується принципу масштабної лаконічності — кілька великих пластів замість десятків дрібних деталей. Основні інструменти — світло і динамічний сценічний простір, який змінюється під час дії. Таке оформлення підказує глядачеві епоху й настрій ще до першої репліки.
Цей почерк видно в усьому переліку франківських робіт. Після «Коріолана» (2018) вийшли «Снігова королева» (2019/2020) та «Трамвай “Бажання”» (2021). Окрім них, його сценографія — у виставах «Пер Гюнт», «Калігула», «Тартюф», «Макбет» і «Марія Стюарт».
Роботи при цьому різні за жанром: «Снігова королева» — родинна казка, «Трамвай “Бажання”» — драма Теннессі Вільямса, «Коріолан» — шекспірівська історія про владу. Під кожну Богомазов шукав окреме сценічне рішення.
Знакові театральні роботи в Україні та за кордоном
Дебют відбувся 2012 року, одразу після випуску з академії. Першою самостійною роботою стала сценографія до «Войцека» Георга Бюхнера в Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Далі замовлення пішли одне за одним — і в драмі, і в музичному театрі, а згодом і за кордоном. Головні роботи зібрано в таблиці.
| Рік / Період | Вистава та автор | Театр / Майданчик |
|---|---|---|
| 2012 | «Войцек» Георга Бюхнера | Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра |
| 2014 | «Наше містечко» Торнтона Вайлдера | Київський театр юного глядача на Липках |
| 2015 | «Радість сердешна, або Кепка з карасями» | Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра |
| 2017 | «Дванадцята ніч, або Що захочете» Вільяма Шекспіра | Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра |
| 2017 | «Життя попереду» Еміля Ажара | Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра |
| 2018 | «Війна» Ларса Нурена | Театр ім. Івана Франка — спільний проєкт |
| — | «Орфей та Еврідіка» Крістофа Віллібальда Глюка | Одеський національний театр опери та балету |
| — | Балети «Касандра» та «Мойсей» | Національна опера України |
| — | «Земля» за Ольгою Кобилянською | Каунаський національний драматичний театр, Литва |
| — | «Перетворення» за Францом Кафкою | Міські театри Праги, Чехія |
Декілька постановок із його сценографією показували на міжнародних фестивалях — серед них Avignon OFF у Франції та фестиваль FITS. Це ті майданчики, де українські вистави бачать європейський глядач і куратори закордонних театрів.
Окремий напрям — музичний театр. В опері та балеті художник мусить враховувати партитуру: на сцені одночасно живуть співаки, хор і корифеї, тож простір має бути масштабним і водночас гнучким. Досвід роботи з Глюком в Одесі та двома балетами в Національній опері показує, що цей жанр для Богомазова не випадковість, а повноцінна частина кар’єри.
Театральні премії та державні відзнаки
Роботу Петра Богомазова відзначали і державні інституції, і професійна театральна спільнота. Головні нагороди та номінації зібрано в списку — із роками та виставами, за які їх отримано.
- 2025 — «Заслужений діяч мистецтв України»: державне почесне звання, уже присвоєне художникові.
- 2020 — Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки: за виставу «Снігова королева» у Театрі Франка.
- 2019 — Всеукраїнська театральна премія-фестиваль «ГРА» (GRA): перемога в номінації «За найкращу сценографію» («Коріолан»).
- 2021 — Премія ХХІІІ Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії»: за найкращу сценографію («Трамвай “Бажання”»).
- 2015 — номінація на премію «Київська пектораль» за найкраще художнє оформлення: «Наше містечко» (Театр юного глядача на Липках).
- 2018 — номінація на «Київську пектораль»: «Дванадцята ніч» (Театр драми і комедії на лівому березі).
- 2019 — номінація на «Київську пектораль»: «Коріолан» (Театр Франка).
Від дебютного «Войцека» до державного звання минуло тринадцять років. Вистави з його оформленням зазвичай довго тримаються в репертуарі Театру Франка, тож побачити сценографію Петра Богомазова вживу можна і в нових сезонах — актуальну афішу театр публікує на власному сайті.

Джерела
При підготовці матеріалу ми спиралися на ці публікації:
- Богомазов Петро — Театр Франка — ft.org.ua
- Богомазов Петро Дмитрович — knutkt.edu.ua
- Богомазов Петро — Одеська опера — operahouse.od.ua
