День закоханих — це одне з тих свят, про які всі знають, але мало хто може чітко пояснити, звідки воно взялося. Одні кажуть, що це про романтику. Інші — що це суцільний маркетинг. А хтось узагалі думає, що свято вигадали продавці листівок. І, чесно кажучи, кожна з цих версій має у собі шматочок правди.
Історія виникнення дня святого Валентина
У давньому Римі жив священник, на ім’я Валентин. І от про нього є дві легенди, та обидві звучать як готові казки для дітей — прості, але з теплом.
Перша легенда розповідає про таке:
- Римський імператор заборонив солдатам одружуватися, бо вважав, що сім’я відволікає від служби.
- Валентин таємно вінчав закоханих, бо не міг дивитися, як люди страждають.
- Коли його викрили, він загинув за свою доброту.
Друга легенда — більш сердечна:
- Валентин лікував дівчинку, яка втратила зір.
- Вони багато спілкувалися, і між ними виросла тепла дружба.
- Перед стратою він написав їй листа з підписом “Твій Валентин” — і ця фраза пережила століття.
Яку з легенд вважати справжньою — питання відкрите. Але обидві зробили Валентина символом доброти, підтримки і любові, яка здатна ламати заборони.
Звідки взялося свято День Валентина?
Як виник день святого Валентина? Це цікава частина. Шлях любовного свята виглядає приблизно так:
- у Середньовіччі лицарі писали дамам вірші;
- поети придумали ідею “палкого кохання”, яке долає все;
- у XVIII–XIX століттях з’явилися перші “валентинки” — декоративні листівки;
- у XX столітті свято охопило Європу й Америку;
- сучасний світ зробив його глобальним.
І хоч хтось каже, що це просто “комерція”, але навряд чи комусь заважає день, коли можна сказати приємне людині, яку любиш.
Чому саме дата 14 лютого? Тут історія теж змішана.
Є думка, що християнське свято з’явилося поруч із давньоримським фестивалем Луперкалії, який відзначали в лютому й присвячували весні та родючості. З часом старе язичницьке свято зникло, а нове — залишилося.
І от 14 лютого перетворилося на день, коли люди згадують про ніжність, про закоханість, про те, що хтось для них важливий.
Хто придумав свято День закоханих: версія для дітей
Історія виникнення Дня святого Валентина для дітей пов’язана зі священником Валентином, який допомагав закоханим, попри заборону імператора, і таємно вінчав пари. За легендою, перед стратою він залишив прощального листа своїй коханій, підписавши його “Твій Валентин”, звідки й пішов звичай дарувати “валентинки”.
Для дітей День Валентина — це простий спосіб говорити про добро і дружбу. Їм пояснюють так: це день, коли можна дати комусь маленьку листівку та сказати “ти мені подобаєшся як друг”. Це свято не тільки про закоханість, а про щирість. Головне — не подарунки, а теплі слова. Валентин допомагав людям любити одне одного, і ми можемо робити так само.
Просто, зрозуміло і без зайвих дорослих драм.
Хто придумав День святого Валентина: історія свята для дорослих
З віком свято набуває іншого змісту. Не казкового, а глибшого. Для дорослих День Валентина часто стає нагадуванням: зупинись і подивись на людину поруч, скажи щось, що не говориш у повсякденній метушні. Приділи трохи часу стосункам — навіть хвилинка важлива. Іноді свято просто дає привід посміхнутися і зробити однойменний шоколадний “кіт-кат”.
День святого Валентина виник на основі давньоримського свята родючості Луперкалій (15 лютого) і легенди про ранньохристиянського мученика, священника Валентина, який таємно вінчав закоханих. У 496 році папа Геласій I встановив 14 лютого днем вшанування святого Валентина. Він замінив таким чином язичницький фестиваль, а згодом свято набуло сучасного романтичного змісту.
Свято росте разом з нами. Діти бачать його по-своєму, дорослі — по-іншому, але суть одна: кохання — це те, що робить нас людьми.
