Ігор Білиць — український театральний режисер, драматург і актор, чиї постановки виходили на сценах театрів Львова, Києва, Полтави, Хмельницького, Сум та Івано-Франківська. Його професійний шлях охоплює роботу у власному театрально-освітньому просторі Bilyts Art Centre, постановки в академічних театрах і керівні посади у Львові. Білиць пише п’єси, за якими створюють театральні постановки та кіно, а також сам виходить на сцену як актор.
Коротка анкета митця
Білиць народився і здобув основну театральну освіту в Києві, а значну частину професійної діяльності пов’язав зі Львовом. Основні біографічні відомості зібрано в таблиці.
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Повне ім’я | Ігор Костянтинович Білиць |
| Дата народження | 15 квітня 1986 року |
| Місце народження | Київ |
| Освіта | КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого: бакалаврат у майстерні Костянтина Дубініна, випуск 2013 року; магістратура на курсі Олексія Кужельного, 2024 рік |
| Професійна діяльність | режисер театру, драматург, актор, викладач |
| Власна студія | Bilyts Art Centre, заснований 2012 року |
| Поточний статус (2026 рік) | директор-художній керівник Львівського академічного духовного театру «Воскресіння»; головний режисер Національного театру ім. Марії Заньковецької з серпня 2025 року |
Театральна діяльність Білиця почалася ще до завершення професійної освіти. Перші режисерські роботи, які фігурують у його офіційній біографії, датовані 2014 роком: серед них «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком у Києві. Власний освітньо-театральний простір Bilyts Art Centre він заснував 2012 року.
Освіта, Bilyts Art Centre та викладацька діяльність
Фахову освіту Білиць отримав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Бакалаврат він закінчив у майстерні Костянтина Дубініна, випуск — 2013 року. У 2024 році Білиць здобув магістерську освіту на курсі Олексія Кужельного.
Педагогічна діяльність стала ще одним напрямом його роботи. Білиць працював асистентом кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету ім. Івана Франка. Bilyts Art Centre, заснований ним 2012 року, поєднує освітню та театральну діяльність: там навчають театральної майстерності та готують сценічні постановки.
Керівні посади прийшли одна за одною. У серпні 2025 року Білиця призначили головним режисером Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької у Львові. У червні 2026 року він переміг у конкурсі на посаду директора-художнього керівника Львівського академічного духовного театру «Воскресіння», а 8 липня офіційно приступив до роботи.
Таке поєднання в українському театрі рідкісне. Спершу автор ріс у власній незалежній студії, де вирішує все сам — від набору студентів до прем’єри, — а потім узявся за великі державні академічні сцени з трупами та репертуарними планами на роки. Досвід студійної свободи плюс практика управління великим театром — саме ця комбінація відрізняє Білиця від колег, які пройшли лише академічний шлях.
Дві посади різні за змістом. У Заньковецькій він працює як головний режисер, а в «Воскресінні» поєднує функції директора та художнього керівника театру.
Драматургія: від п’єси «Гей-парад» до фільму «Уроки толерантності»
Драматургічний дебют Білиця відбувся 2017 року з п’єсою «Гей-парад». Твір здобув перемогу в конкурсі «Тиждень актуальної п’єси».
«Гей-парад» став основою повнометражного фільму «Уроки толерантності» режисера Аркадія Непиталюка. Прем’єра стрічки відбулася в лютому 2024 року.
- «Гей-парад» (2017) — п’єса-переможниця конкурсу «Тиждень актуальної п’єси», основа фільму «Уроки толерантності» (2024);
- «Як вкрасти коня» — драматургічний проєкт, реалізований за підтримки фонду «Відродження»;
- «Повія» — п’єса з шортлиста конкурсу DramaUA;
- «В полоні» — п’єса з шортлиста конкурсу DramaUA;
- «Їжачок-ніндзя» — дитяча п’єса, створена в межах драматургічної лабораторії НСТДУ.
Драматургія Білиця пов’язана і з його режисерською роботою: одну зі своїх п’єс він поставив сам. Постановка «Як вкрасти коня?» вийшла 2018 року в Києві.
Режисерські постановки у театрах України
Географія постановок охоплює київські камерні сцени та великі академічні театри. У хронологічному порядку режисерські роботи Білиця виглядають так.
- 2014 — «Гайдамаки» за Т. Шевченком (Київ).
- 2015 — «МакБук» за В. Шекспіром (Київ).
- 2016 — «Людина у підвішеному стані» П. Ар’є (Львівський театр ім. Лесі Українки).
- 2017 — «Монодіалоги» А. Яблонської (Bilyts Art Centre); «Бійцівський Клуб» (театр «Актор», Київ).
- 2018 — «Боженька» В. Пєчейкіна (Львівський театр ім. Лесі Українки); «Місто наосліп» (Полтава); «Асексуали» М. Курочкіна (Дикий театр); «Як вкрасти коня?» (Київ).
- 2019 — «Мої родичі та інші покидьки» Л. Лягушонкової (Львівський театр ім. Лесі Українки).
- 2020 — «Буна» В. Маковій (театр ім. М. Заньковецької); «Сни Аліси» Л. Керрола (київський театр «Сузір’я»).
- 2021 — «Кайдаші» І. Нечуя-Левицького (Хмельницький театр ім. М. Старицького); «Кассандра» Лесі Українки (театр ім. М. Заньковецької).
- 2022 — «П’ять пісень Полісся» Л. Тимошенко (театр ім. М. Заньковецької); «Привид замку Кентервіль» О. Уайльда (Перший театр, Львів); «Меланхолійний вальс» О. Кобилянської (театр ім. М. Заньковецької).
- 2023 — «Шахрайки» Н. Уварової (театр ім. М. Заньковецької); «Невишневий сад» (Театр Драматургів); «Ніч на Полонині» О. Олеся (Івано-Франківський театр ім. І. Франка); «Обережно, міна!» Ю. Гудошник (театр ім. Лесі Українки, Київ); «Доця» Т. Горіха-Зерня (театр ім. М. Заньковецької).
- 2024 — «Сон. В підсвідомості бунтаря» Т. Шевченка (Сумський театр ім. М. Щепкіна); «Кайдаші» (театр ім. М. Заньковецької); «Пробудження весни» Ф. Ведекінда (Перший театр, Львів); «Птах на горищі» О. Михайлова (театр ім. М. Заньковецької).
- 2025 — «Невеличка драма» В. Підмогильного (Національний театр ім. І. Франка, Київ); «Марія Заньковецька. Заручена зі сценою» Л. Тимошенко (театр ім. М. Заньковецької).
- 2026 — «Баланс» Аліни Сарнацької (театр ім. М. Заньковецької); «Коляда проти імперії» (театр ім. М. Заньковецької).
Дві деталі з переліку показові. «Кайдаші» він ставив двічі: перша версія вийшла 2021 року в Хмельницькому, друга — 2024-го вже на сцені Заньковецької. 2023 рік виявився найнасиченішим у наведеній хронології — п’ять прем’єр у чотирьох різних театрах.
Акторські ролі на сцені
На сцену Білиць виходить і як актор. У 2024 році глядачі театру Заньковецької побачили його у двох прем’єрах сезону.
Перша роль — Вінстон Сміт у пластичній драмі «1984 occupation». Друга — Художник у мюзиклі «Червона рута» за п’єсою Наталки Ворожбит. Обидві роботи датовані 2024 роком.
Для режисера це не побічне заняття. Той, хто сам стоїть на сцені, знає зсередини, як актор почувається на репетиціях і що з ним робить довгий показ або гастрольна серія. Тому з трупою Білиць працює як колега, а не як керівник з кабінету — акторський досвід прямо входить до його режисерського методу.
У 2024 році він поєднував режисерську та акторську роботу: випустив чотири режисерські постановки — одну в Сумах і три у Львові — та зіграв у двох виставах на сцені театру Заньковецької.
Джерела
При підготовці матеріалу ми спиралися на ці публікації:
- Білиць Ігор — Національний театр ім. Марії Заньковецької — zankovetska.com.ua;
- Театр «Воскресіння» очолить режисер та драматург Ігор Білиць — zaxid.net;
- Білиць Ігор Костянтинович — kultart.lnu.edu.ua;
- Ігор Білиць | Театр онлайн Dramox — dramox.tv.
