Красиві та патріотичні вірші до свята 1 вересня

Небеса блакитні

сяють з глибини,

а пшеничні й житні

мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

хоч минуть жнива.

Це знамено рідне —

злото й синява.

Прапор наш, як літо,

в сонці майорить —

по долині жито,

по горі блакить.

«Рідний наш прапор»

Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

Країн багато на великій карті,

Та серед них — вона, твоя єдина.

Її люби і будь завжди на варті,

Бо це твоя земля, це Україна.

Вона така ж реальна і казкова,

Як мамина долоня, тепла й щира,

У неї в серці українська мова,

В її душі любов і світла віра.

Цвітуть в ній мальви, маки і левкої.

Хтось, може, скаже, що таких багато.

Але ти знай, що іншої такої

Не зможеш в цілім світі відшукати.

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі? —

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина — то найкращий край!

Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,

розвіяний в полі вітрами…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами.

Мій портфель сьогодні зажурився,

Вишиванка проситься: Вдягни!

Гладіолус в клумбі розпустився,

Школа ж має бути восени.

Та не кличе вчителька до класу,

Посилання лиш прийшло у Meet.

Бо війна кривляє нам гримаси,

В небезпеці діти й цілий світ.

Залишились вдома шкільні речі,

Перший дзвоник вперше так лунав,

Дуже треба миру всій малечі,

Треба щоб я дзвоника тримав!

І вдягнув святкову вишиванку,

І до школи радо поспішав…

Мій портфель сумує цього ранку,

Я його нікуди не узяв…

Перше вересня все ближче,

З кожним роком йдемо вище.

Хоч і важко, та дарма,

Бо без праці знань нема.

Котик радо позирає

Та запрошення чекає.

Навіть гусінь – черв’ячок

Всіх вітає діточок!

Дуже рано прокинулось сонечко,

Вже й гуляє в небесній блакиті.

Ще раніше прокинулась донечка,

Найщасливіша нині у світі.

Все на місці – і зошит, і книжка,

Вчасно зібрано все, як ніколи.

Та хвилюється донечка трішки,

Адже йде вона вперше до школи.

Щастя, радості, миру бажаю

І удач у житті їй багато.

Хай печалі її оминають.

3 Першим вересня, донечко, з святом!

Радості такої

Не було ніколи –

Це Оленка нині

Вперше йде до школи.

Стрічку заплітає

І киптар вдягає

На новім портфелі

Тепле сонце грає.

Усміхнулась неньці

І виходить з хати:

Ой, ідуть до школи

Звідусіль малята!

Жовтіє листя на тополі.

Летять у синяві хмарки.

Відкриті навстіж двері в школі —

Ідуть до школи першачки.

З гілок тополь злітає листя,

Кружляє й падає до ніг.

Уперше діти урочисто

Переступають цей поріг.

Вересень. Стежка до школи.

Дзвонить веселий дзвінок.

І через луг, через поле

Сонце спішить на урок.

Промінь лягає на трави,

Лукам навіє тепла.

Осінь стрічки золотаві

В коси дерев заплела.

Пахне прив’яленим цвітом –

З гаю, з городу, з двора.

Ми попрощалися з літом,

Ось і до школи пора.

Я нарву найкращих квіток,—

Купчаків, жоржин, леліток,—

Принесу з росою в клас,

Де стрічає вчитель нас.

Я віддам букет барвистий,

Де блищить роса намистом,

А одного купчака

Приладнаю до дзвінка.

Ой дзвіночки срібляні,

Добре вчитися мені.

Настрій радісний, святковий,

Перше вересня у нас!

Кличе вересень чудовий

Знову в школу, в рідний клас.

Сумували ціле літо

Наші любі вчителі.

Сумували також діти-

І великі, і малі.

Втішно друзів знов зустріти,

Обійнятися усім.

Як тут серцю не радіти?

Школа рідна – другий дім!

Останній перший дзвоник для декого із вас,

В останнє перше вересня запросить вас у клас.

Випускники, для вас це свято знань прощальне,

І майже ви дорослі – всі прийміть вітання!

За цей останній рік ви спробуйте найбільше

Ввібрати в досвід свій знання найважливіші.

Є впевненість, що ми зробили все можливе,

Щоб ваш подальший шлях був гідний і щасливий!

Спокійним сонечком зігріті,

Стоять ліси, в шовки сповиті.

У перваків – букети квітів.

Цей день сумний і веселковий.

Сумуєш ти: «До стрічі, літо!»

Але й радієш: «Здрастуй, школо!»

Ходять хмари в небі синім,

Місяць Вересень прийшов,

Сповнивсь вереском пташиним

Тихий затишок дібров.

Позлітавшися у зграї,

Різне птаство молоде

В крилах сили набирає

І відльоту в вирій жде.

Бо пташки дзвінкоголосі

Знають — літа вже нема.

Хоч і тепло ще, та осінь

Вже підходить крадькома.

І набравшись сил за літо,

Галасливі, як пташки,

Знов ідуть до школи діти

І сідають за книжки.

Вересень щедро сонцем зігрітий.

В школу повсюди

сходяться діти.

Квіти барвисті в них у руках,

Вогники щастя ясніють в очах.

В кожного радісна усмішка сяє.

Дзвоником першим

їх школа вітає.

Сьогодні усі надзвичайно красиві,

Тож сонечком сяйте нам, будьте щасливі!

Ці зустрічі з вами цікаві, охочі,

Щоб зорями сяяли вчительські очі,

А учні у школі трудились на славу,

І вище ваш труд цінувала держава!

За невтомну працю вашу

Уклін вам до землі низький,

Прийміть подяку щиру нашу

За труд учительський важкий.

Хай добре вам весь час живеться

Без горя, смутку та біди,

А галаслива хай малеча

Приносить радість вам завжди!

Ми хочемо вас привітати

У цей святковий осінній день

Тепла і сонечка побажати

І щоб радісно вам було всім!

Бажаємо здоров’я, добра, довголіття,

Хай вистачить щастя на ціле століття!

Хай скрізь буде лад – на роботі, в сім’ї,

І радість на серці, і хліб на столі.

Хай сміхом й веселістю повниться хата,

Родина хай буде здорова й багата!

І мрій, і бажань, і наснаги творити,

Щоб серцю хотілося жити й любити!

Хай учні шанують і поважають

Злагода й мир у житті хай панують!

1 вересня не хочеться вчитися,

З друзями у дворі хочеться веселитися,

Але треба відпочити від компа і гулянь,

1 вересня приходить на День знань.

Бажаю не байдикувати і книги відкривати,

Граніт науки гризти й мізки практикувати,

Хто дуже багато знає, той багато чого доб’ється,

А кому “гальорку” тре – той там і залишиться!